задавати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
задавати — закидати, звинувачувати в чомусь … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
задавити — (задовати) 1. прычыняць, учыняць, рабіць; полички задавати біць рукой па твары, даваць аплявухі; раны задавати наносіць раны; 2. ствараць, дадаваць; працу задавати браць на сябе лішні клопат; 3. прыпісваць каму н. што н., дакараць,… … Старабеларускі лексікон
задовати — задавити (задовати) 1. прычыняць, учыняць, рабіць; полички задавати біць рукой па твары, даваць аплявухі; раны задавати наносіць раны; 2. ствараць, дадаваць; працу задавати браць на сябе лішні клопат; 3. прыпісваць каму н. што н., дакараць … Старабеларускі лексікон
завдавати — даю/, дає/ш, недок., завда/ти, да/м, даси/, док., перех. 1) чого, рідко що. Робити, чинити кому небудь щось неприємне; заподіювати. || У сполуч. з деякими іменниками означає дію, результат якої виражено іменником. || Викликати, спричиняти що… … Український тлумачний словник
задаваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до задавати … Український тлумачний словник
задавання — я, с. Дія за знач. задавати 1 2) … Український тлумачний словник
задаватися — I даю/ся, дає/шся, недок., розм. Зазнаватися; ставитися до інших з погордою. || чим, а також із спол. що. Чванливо хвалитися, хвастатися чим небудь. II дає/ться, недок. Пас. до задавати 1), 2) … Український тлумачний словник
задання — я/, с. Дія за знач. задавати … Український тлумачний словник
задати — див. задавати … Український тлумачний словник
